Цієї неділі (12 вересня) на новій зустрічі групи “Халев” ми говорили про Мф. 16: 24-26:

“Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?”
(Від Матвія 16:24-26)

Для людей природно завжди прагнути до перемоги в житті, і почуття втрати – одне з найгірших почуттів, що людина може нести в собі. Це почуття розчарування, відчуття того, що було втрачено і ніколи не буде повернуто. У цьому вірші Ісус пояснює, що для того, щоб знайти вічне, ми повинні втратити земне. Наприклад: образа – земне почуття, гордість, жадібність і так далі.

Ісус мав на увазі в цьому вірші, що немає іншого вибору для того, хто хоче увійти в Царство Небесне, є тільки один спосіб увійти в нього. (Втрата)
Нести хрест означає вийти із зони комфорту, залишити виправдання, залишити гріх, приліпленість до речей і людей. Але для тих, хто втрачає тут, в цьому світі, по-людськи здається, що вони програють, але, насправді, вони інвестують в те, чого злодій не може торкнутися, в те, чого ржа не може винищити, це спасіння їхньої душі.

Ми провели завдання з мотузкою, показавши, що не повинні робити те, що роблять в цьому світі, тільки тому, що все це роблять. Ми повинні зробити свій вибір.
Також ми всі разом поїли.