“Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?”
2 Самуїлова 23:5
Бог обрав Давида не через родину чи здібності, а через його щире серце. Усвідомлюючи заповіт, який він уклав із Всевишнім, Давид радів і тішився своїм спасінням.
Він був упевнений, що Бог з ним, і що він був обраний, щоб бути благословенням для Божого народу. Однак багато хто не усвідомлював своєї цінності перед Господом.
Джерело: Естер Безерра

Страх Божий
Йов дуже...
- Естер Безерра
Бог відповідає
Той, хто кладе...
- Естер Безерра
Зважений на вагах
З глибоким...
- Естер Безерра
Жага Бога
З глибоким...
- Естер Безерра



