“Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!” 
Псалом 41:6

Душа, серце якої не сповнене Божої присутності, сумна та гірка; але якщо вона використає свій розум і віддасть себе Спасителю, вона зможе досягти спасіння та мати радість і великий мир.

Бог найбільше бажає явити Себе їй з усією любов’ю, яка Йому властива, даючи їй справжнє життя, яке приходить через віру.

Джерело: Естер Безерра