“Пам’ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо? Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.”
Псалом 88:48,49

Бог створив людину, щоб ходити з нею і навчати її всьому доброму, але з непослухом людини прийшли гріх і смерть. Людина пізнала зло, і дні її життя скоротилися. Але тепер, щоб душа продовжувала перебувати в присутності Бога цілу вічність, її необхідно віддати Його Синові. Своєю смертю Він заплатив високу ціну, щоб дати нам прощення.

Джерело: Естер Безерра