“Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине; якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень, то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець! А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?”  (Йов 14:7-10)

Якщо дерево висихає, воно гине, але від запаху води знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець. Але коли людина помирає, її тіло повертається в прах, а її дух, тобто розум і мудрість, повертається до Бога.

Але щодо твоєї душі, куди вона йде? Якщо перед своєю смертю людина віддає себе Богу, дозволяючи Його Слову відновити свою душу, по вірі в Ісуса вона стає новим творінням, а її душа прямує прямо до Бога. Інакше душа йде в пекло, подалі від Того, кого вона ігнорувала все життя.

Джерело: Естер Безерра