«І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.» (Второзаконня 8:3)

Коли люди йшли по пустелі, вони навчилися виживати, будучи залежними від Бога. Коли люди в чомусь мали потребу, вони взивали до Нього. Всевишній супроводжував їх і хотів розмовляти з ними та направляти їх, підкреслюючи те, що було найважливішим, що Його слову можна довіряти і це є духовна їжа.

Джерело: Естер Безерра