Естер та Елен – Звільнення від страху

– Як тебе звати?

-Естер.

-Естер, і? Хто за кого боровся? Як це було?

-Вона боролася за мене. Мої батьки завжди були в церкві, з самого мого дитинства, тому вдома не було великих проблем. Але я не належала Богові, і це відчувалося, всередині мене були проблеми. Я дуже сильно страждала від нічних жахів. Я не могла спати, мене охоплював страх. Наступала ніч, і я починала дуже боятися, навіть не знала, чого саме я боюсь. Просто приходив дуже сильний страх. Я не давала спати нікому.
Батьки, вони мусили лягати спати зі мною, бо я сильно плакала. Це був дуже важкий етап. І як вирішити цю проблему? Як боротися з тим, чого ти навіть не бачиш? Я лише плакала, боялася, і ніхто не міг мені допомогти. Але дехто заступався за мене в цій ситуації.

– Елен, ви також були співучасницею її страждань?

-Так, єпископе, тому що вона була дитиною, їй тоді було лише сім років. Вона прокидалася вночі, ми прокидалися від її плачу та криків. “Мамо, йди сюди!” Я лякалася, йшла до її кімнати, питала: “Що сталося?” А вона: “Просто побудь тут.” Спочатку я думала, що це просто каприз, що вона хоче спати з нами. Але почало повторюватися знову і знову. І ми з чоловіком дуже засмучувалися цим. Як так? Ми ж стоїмо у вірі, ми з Богом. Чому ж наша донька не може нормально спати вночі? Чому вона чогось боїться? Ми вмикали світло, показували їй. У кімнаті нікого немає, тато поруч, чого ти боїшся? Намагалися пояснити їй, що немає причини боятись. Але страх залишався, він не зникав.

Одного дня ми з чоловіком сказали, ми будемо молитися, говорити з Богом, бо ми не розуміємо, що відбувається. Тоді почали молитися, і я згадала, що в дитинстві також проходила щось схоже. Я дуже боялася спати, плакала, йшла до ліжка сестри. Тоді я зрозуміла, що це духовна проблема. Бо в дитинстві я ще не знала Бога. Тоді я зрозуміла, що це духовне. І ми з чоловіком почали духовну боротьбу за неї у вірі.

Щоночі ми брали освячену оливу, яку отримали в церкві, помазували її кімнату, подушку, саму Естер перед сном. На служіння у п’ятницю ми приносили її піжаму для молитви. Як тільки вона засинала, мій чоловік заходив у кімнату, простягав руки і молився. Ми почали використовувати віру та боротися за неї, жертвували на вівтар.

-Вибач, що перебуваю, але ти, Естер, пам’ятаєш, наприклад, що ти бачила?

-Я пам’ятаю, що навіть коли просила батьків залишитись зі мною, відчуття було таке, ніби в кімнаті хтось ще присутній, і це відчуття викликало в мені дуже сильну тривогу. Я просто дуже сильно боялась. Навіть коли батьки були поруч, я відчувала, що цей хтось відійшов трохи далі, але все одно десь поруч, десь тут. Я думала, що це щось мене схопить. Це не був звичайний дитячий страх, який іноді буває у всіх дітей. Це було щось всередині мене, паралізуючий жах. Я не знала, що робити, і тому я просто плакала.

-Скільки це тривало?

-Це тривало майже рік. Вона була ще дитиною. Ми молилися, боролися, і, дякувати Богові, вона звільнилась від цього страху. Після того вона нарешті почала спати нормально і дала нам виспатися. Ми отримали мир і спокій, і тоді вона зрозуміла, що їй потрібен Святий Дух.  І якраз почався піст Даниїла. І Естер сказала мені: “Мамо, я хочу Святого Духа.”

-Тому що я зрозуміла те, що мені потрібно щось більше всередині, бо той страх був більший за мене, і мені потрібна була сила, яка сильніша за мій страх, щоб його перемогти. Одне з цілей посту – відкласти стороннє і пізнати Бога. Я почала читати Біблію, бо батьки читали, але я не читала.  Але тоді почала, і саме через Біблію я пізнала Бога. Так я мала свою зустріч із Богом. Я прийняла Святого Духа, і з того часу жодного разу, так, страх приходив, різні ситуації були, але той, Хто більший за будь-який страх, вже був у мені.  І ми все подолали.

-Ти маєш мир?

-Так, єпископе.

-Спиш солодко?

-Навіть надто добре.

-А сьогодні ви розділяєте з нею цю радість?

-Так. Бо для батьків немає нічого важливішого, ніж бачити дітей захищеними. І сьогодні дякувати Богові, ми всі разом служимо Йому. І ми маємо честь, щоп’ятниці молитися за людей, які приходять на служіння.

-Амінь. Нехай Бог ще більше вас благословить.  Дякую.