Любов – Залежність та сім’я

Доброго дня, я Антоненко Любов Олександровна. До церкви я прийшла в дуже такому тяжкому стані. У мене були вдома дуже великі проблеми. І в здоров’ї були проблеми, і проблеми з чоловіком. Були проблеми з сином, ну і багато чого такого було дуже нехорошого в моєму житті. Я палила 37 років, і була дуже від цього залежна. Прийшов такий період в моєму житті, що я хотіла кинути паління, але своїми силами в мене нічого не виходило. Я купляла цигарки, курила і тут же викидала. Через годину я знову купляла, знову те саме я робила. І я плакала, я хотіла кинути, дуже хотіла. Але нічого не виходило. У мене була дуже велика залежність.

Дуже великі проблеми були в сім’ї з чоловіком. Не було хороших відносин. Так само і з сином старшим у мене були дуже великі проблеми. Чоловік у мене був дуже залежний від алкоголю. Неодноразово у нас були суперечки, непорозуміння між нами. Неодноразово він на мене підіймав свою руку, бо був дуже залежний від алкоголю та від куріння, так як і я була залежна від куріння.

З сином у мене були дуже такі неприємні відносини, тоді коли він одружився. До одруження він був хороший хлопець, я нічого не можу сказати. Був такий покладистий, хороша дитина була. Коли він одружився, почалися суперечки в сім’ї, почалися скандали, почалося непорозуміння. Коли він поїхав з відпустки туди, в Косово, знову на війну, нам прийшли папери на чоловіка, на мене і на мого меншого сина – позови до суду. Він хотів забрати кімнату, хотів розділити одну з кімнат у квартирі. І ми, навіть не знаючи нічого, були в такій шоковій ситуації, що нам просто не вірилося. Ми ходили на суд, були дуже великі неприємності. Звісно, рішення було на його стороні. Ми з цим змирилися, але у нього з’явилася до нас така агресія. Агресія і до мене, і до батька свого, і до свого брата. Прийшло це все озлоблення проти нас. І він, коли повернувся з війни, із нами не розмовляв. Він неодноразово провокував нас на скандали, особливо мене. Він неодноразово бив батька у ніс, і в нього кров текла. І була така агресія. Ми жили в такому середовищі… Він робив все на зло. Ми жили, як в пеклі. Не було ні спокою, ні мира, ні поваги, нічого не було.

Моя дуже хороша знайома ходила в цю церкву, і вона мене запросила в цю церкву. Я прийшла, послухала, і я зрозуміла, що це те, що мені потрібно, для того, щоб налагодити свої відносини у сім’ї, налагодити свої відносини з чоловіком, налагодити свої відносини із сином, і для того, щоб я могла отримати свободу від цього коріння. Я хотіла, щоб у нас у сім’ї були дуже хороші відносини, щоб була любов, розуміння, увага, повага один до одного, так як повинно бути у кожній сім’ї. Так і я цього хотіла.

І я зрозуміла, що мені треба боротися. Боротися. У першу чергу, я зрозуміла, коли пастори говорили проповіді, і коли пастори наставляли, я зрозуміла, що я повинна своє відношення міняти, я повинна себе міняти по відношенню до своєї сім’ї, і до чоловіка, і до сина, і до себе самої. От я повинна це все змінювати сама. Якщо я не буду змінюватися в кращу сторону, нічого у моїй сім’ї не буде хорошого. І мені було дуже тяжко, дуже тяжко себе перебороти, себе настроїти на цей позитив, щоб себе переламати. Дуже мені було тяжко себе переламувати. Але я боролася, я молилася, я просила у Бога: “Господи, допоможи мені, Святий Боже, бо я без Тебе нічого не можу, я без Тебе не змінюся, я без Тебе не можу налагодити відношення у сім’ї, я не можу побороти цю залежність, яка в мене є. Допоможи.” Я просила. І я повірила, що тільки Бог може змінити мене, моє відношення до моїх дітей, і звільнити мене від цих всіх залежностей, і від хвороб зцілити мене. Я тільки зрозуміла це. І виконуючи те, що говорили пастори через проповіді, через їхні наставлення, от я зрозуміла, що мені це треба, і я повинна це робити.

І я почала боротися. У молитвах, у пості я почала це робити. І тоді, коли була компанія «Святий вогонь», перша справедливість, що Господь зробив у моєму житті, це Він мене звільнив від куріння. Друга справедливість, яку Господь зробив у моєму житті, – Він дав мені розуміння і мудрості, як вести себе у своїй сім’ї, як відповідати на різкість мого сина, мого чоловіка. Я зрозуміла все, що я проходила, всі ці ситуації, те, що син зі мною, з нами не розмовляв більше трьох років… Я зрозуміла, що мені потрібно жертвувати за сина, для того щоб у нашій сім’ї було примирення. Що не може бути так: в одній сім’ї жити і було те, що батьки окремо, і дитина – окремо. І я почала жертвувати за свого сина. Коли я піднялася на вівтар, я з вірою прийняла, що буде у нас примирення у сім’ї. Пройшов час, але цього не було. Я молилася, я вірила, хоча я жертву положила з вірою, але я вірила, що це буде. Я молилася, я не відступала. Я вірила, я молилася… Пройшло місяців п’ять, десь півроку пройшло після тієї жертви, як я положила цю жертву, і коли було Різдво Христове, до мене підійшов син і каже: «Мама, пробачте мені, будь ласка. Тато, пробачте мені». І у брата попросив пробачення, в усіх нас просив пробачення за те, що він зробив.

Коли я слухала свідоцтва інших людей, як вони отримували Духа Святого, я сиділа в церкві і думала: “Мені теж Дух Святий треба. Я потребую Духа Святого. Я не хочу вже жити по своїй плоті, по своїм розумінням, а хочу жити по направленні Духа Святого і виконувати Його волю. Те, що Дух Святий буде мені говорити і виконувати Його направлення для мого життя”. І я сиділа, я довго обмірковувала над цим. І я прийняла рішення, наступну компанію, коли повинна бути компанія, хреститися Духом Святим. Бо без Духа Святого не буде спасення душі. Це так закарбувалося у моєму розумі. Якщо я не буду мати Духа Святого, я можу загубити все, що я маю у цій церкві, що мені Бог дав. Я можу це все загубити, тому що я повинна йти за Богом, я повинна бути водима Духом Святим і робити те, що Він мені каже, згідно зі Словом Божим. І я почала збирати жертву. І мені Бог давав мудрості, як я повинна збирати жертву. І мене Бог направляв.

Була боротьба, було дуже тяжко. І не хотілося молитися іншим разом, і не хотілося навіть таке, а для чого ця жертва, а для чого воно треба, якщо ти маєш бути хрещена Духом Святим, ти і так будеш хрещена Духом Святим, а це ще жертву вкладати і все. І була боротьба, але я боролася, я розрушала всі діла дьявола, всі ці негативні думки, які він мені давав проти хрещення Духом Святим, щоб я жертву не зібрала. Але я боролася, і я зібрала цю жертву. Я зібрала, і коли я підіймалась на вівтар, у мене така віра була всередині, не те, що віра, а повна впевненість була. І я в душі собі отут говорю: “Зараз я піднімусь на вівтар, і коли я положу цю жертву, я буду хрещена Духом Святим.” І коли я підіймалася, ну в мене така була віра,  екстраординарна, можна сказати. Коли я піднялася на вівтар, поклала свою жертву, і я зійшла з вівтаря, я зрозуміла, що я вже хрещена Духом Святим. У мене мир був, у мене мир і спокій з’явився всередині, і радість всередині мене. Все з’явилося, у мене була така радість. Ну я йшла, я сміялась. Мені дуже було радісно.

І я почала слідувати за Духом Святим. Я почала молитися, я ще молюся, я й досі молюся. І прошу Духа Святого оновлення Духом Святим. Я бачу дуже велику різницю. Коли я жертвувала і не жертвувала. Жертва — це все. У нас склалися дуже хороші відношення з чоловіком. Хоча я його раніше, я вам правду скажу, я його за те, що він мені робив, витворяв, а було нелегке життя з ним, от я його просто ненавиділа. У мене не було любові до нього. У мене просто те, що ті болі і страдання, що я прийшла через його алкоголь і все інше, у мене просто ненавість до нього з’явилася. Він мене роздражав, навіть в квартирі, ми жили в одній, він мене роздражав. Його присутність мене роздражала. І мені Бог дав, я його простила, я забулася все, і у мене до нього з’явилася любов. На даний момент у нас дуже добрі відносини з ним. Він мені допомагає, він мені і по господарству допомагає, і у нас мир, і спокій, і благодать.

Я вдячна Богу за все, що Він зробив в моєму житті. Я бачу дуже великі зміни. Він мене, Бог, дуже змінив. Моє відношення до людей, моє відношення до сім’ї, моє відношення до оточуючих людей. У мене пройшли всякі сумніви, у мене пройшов всякий страх, у мене всякі болі пройшли. Ну, я повністю змінилася, мене Бог просто змінив чудним образом. Я бачу дуже велику різницю між тим, яка я була без Бога, і тим, яка я з Богом. Я просто іншим разом дивлюся на себе в зеркало і говорю: “Люба, це ти чи не ти?” По-моєму, тієї Люби вже нема. Та, що була до Бога, тієї Люби вже нема. А є нова Люба в Ісусі Христі.

Я хочу дати всім людям пораду. Йдіть до Бога, і Він змінить вас кардинально. І змінить, і зцілить, все. Ну, все бажання буде від вас, як ви захочете. А Бог завжди прийде вам на зустріч і протягне свою руку допомоги, і витягне вас з долини смертної тіні, і поставить ваші ноги на тверду основу, на слово Своє. І ви отримаєте Духа Святого, істинне звільнення, і ви отримаєте спасіння душі. Найголовніше, щоб ви прийшли і врятували свою душу.