«Немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем… Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє… А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!»
Йов 30:14-16
Вага гріха змушує людину відчувати себе у вирі. Їй страшно, страшно і водночас вона відчуває приниження за те, що зійшла зі шляху добра. Тому вона плаче і шукає вихід.
Однак цей вихід настане лише тоді, коли вона покличе Всевишнього, Реставратора душі. Випивши Живої Води, яка є Словом Божим, ви насититеся назавжди.
Джерело: Естер Безерра

Чисте серце
Вівтар – це Свята Гора...
- Естер Безерра
Фальшиві уста та серце
Люди з фальшивими устами...
- Естер Безерра
Досконале серце
Очі Господа спостерігають...
- Естер Безерра
Розбите серце
Народ покликаний прийти...
- Естер Безерра