Покликання Хреста

«І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.» (До Галатів 2:20)

Той, хто живе вірою в Господа Ісуса і віддав своє життя на Вівтар, показує, що він прийняв рішення «піти на Хрест» і померти там для цього світу, для своїх мрій і бажань, щоб жити жертовним життям і служити тільки Тому, Хто його врятував.

Тому він вирішує залишатися на Хресті до останнього дня свого життя, щоб після своєї смерті він міг сісти на небесному престолі з Христом (Одкровення 3:21).

Сьогодні ми бачимо багатьох, хто колись сказав «ось я тут» заклику Хреста, кинув все, щоб служити, і прийняв жертовне життя, але через деякий час став слухати заклики диявола, – точно так само, як фарисеї робили з Ісусом: «…коли Ти Син Божий, зійди з хреста» (Від Матвія 27:40), – вони хотіли, щоб він відмовився від свого призову і відповів на їхнє прохання зійти з хреста.

Такі люди хочуть сісти на трон цього світу і тому зневажають милість Всевишнього і високий привілей служити Йому.

На жаль, той, хто хоче сидіти на престолі життя, буде страждати вічно. Однак ті, хто залишаються на хресті протягом декількох останніх років свого життя, матимуть право на престол у вічності.

Нехай Бог благословить вас!