Піст, який догоджає Богові, не обмежується певним періодом, а триває протягом цілого життя. Піст, якого Він бажає, – це щоденна поведінка, спосіб життя, при якому людина творить добро природно. Це як наша звичайна частина, наша їжа і хліб насущний.

Лицеміри думали, що якщо позбавити себе їжі та змінити свій звичний розпорядок дня і зовнішній вигляд на день, два чи три… буде достатньо, щоб догоджати Богові. Але після цього періоду вони поверталися до того, якими були завжди, егоїстичними та фальшивими. В Ісаї 58 Бог перераховує понад 10 дій, приємних Йому, і лише одна з них прямо стосується Нього.

“Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова…”
(Ісая 58:13)

Інші дії, які мають практикуватися в пості, спрямовані на ближнього, на те, щоб давати те, що у нас є, на турботі не лише про надання чогось фізичного та матеріального, а й про духовне, піклуватися про душі інших людей.

Багато хто вирішує стати вегатаріанцями з любові до тварин, і з цієї причини вони повністю змінюють свій спосіб харчування і навіть одяг, тобто щодня роблять все, щоб зберегти життя тварин, вони не практикують вегатеріанство лише один раз, тиждень або місяць, вони повністю змінюють свою поведінку.

Саме це розуміння Бог дав мені, коли я розмірковувала над Ісаєю 58: Піст, який подобається Всевишньому, має бути моїм способом життя, моєю щоденною поведінкою, моєю релігією!

“Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.”
(Якова 1:27)

Б’янка Картурані

Джерело: Єпископ Маседо