«Я спала до 20 годин і прокидалася тільки для того, щоб сходити в туалет. Я жила зачинена в кімнаті, не їла і не виходила. Коли я виходила, то тільки для того, щоб піти на роботу або провести ніч на вечірках і в барах.»

Підприємниця Ніколь, 20 років, уже два роки відвідує Центр Допомоги. Хоча з дитинства вона отримувала християнське виховання, в підлітковому віці вона пішла іншим шляхом.

«У 11 років я страждала від депресії й відчуття внутрішньої порожнечі. Я стала замкнутою дитиною, бо не почувалася комфортно ніде», — згадує вона.

У 12 років вона почала займатися самокаліченням і пояснює, чому вона це робила:

«Це була спроба знайти полегшення. Я хотіла померти за будь-яку ціну».

У 14 років вона почала палити:

«Я викурювала до двох пачок на день. Потім з’явились алкоголь, нічні клуби — усе це були спроби заглушити біль і заповнити порожнечу. Я шукала розраду в друзях, у стосунках, але залежності лише посилювались».

У найкритичніший період, з 16 до 17 років, вона каже, що більше не хотіла жити:

«Я спала до 20 годин і прокидалася тільки для того, щоб сходити в туалет. Я жила зачинена в кімнаті, не їла і не виходила. Коли я виходила, то тільки для того, щоб піти на роботу або провести ніч на вечірках і в барах».

Невдалі спроби 

Вона намагалася заповнити порожнечу різними способами:

«Я навіть вступала у стосунки з чоловіками та жінками, думаючи, що це заповнить те, чого мені бракувало, але все тільки погіршувалося».

У 18 років вона почала думати, що її життя не має сенсу:

«Я відчувала себе порожньою, самотньою. У голові кружляла лише одна думка — що мене не має бути в живих. Я більше не бачила виходу, хотіла просто здатися».

Останній удар завдала невдала спроба стосунків:

«Я майже жила з цією людиною, і коли все закінчилось, я вирішила повернутись до церкви».

Повернення до віри

Поштовхом стало запрошення її мами до Центру Допомоги:

«Я вирішила віддати своє життя Богові, бо зрозуміла, що тільки Він може мені допомогти. Усе змінилося, коли я усвідомила, що моя душа цінна для Бога. Можливо, люди й не бачили в мені нічого доброго, але Бог бачив. Він піклувався про мене».

Вона каже, що, отримавши Святого Духа, стала іншою людиною.

«Я більше не страждаю від депресії та тривоги. Мені не потрібні сигарети, алкоголь чи друзі, щоб почуватися повноцінною, і я не калічу себе. Все змінилося: мій погляд на життя, моя поведінка, моє мислення та дії. Сьогодні я почуваюся повноцінною, сповненою миру та радості. У мене нове життя», — підсумовує вона.