Честь за що і для кого?

Одна з фраз, яка найбільше мотивує пасторів на служінні, це почути: «Бог вшанує вас!»

І в прагненні побачити, як вони будуть пошановані, багато безстрашно євангелізують і проповідують, тому що всередині вони переконані, що кожен побачить їхній успіх.

Зрештою, це піднімає его людини, коли людина знає, що про неї говорять наступне: «Ви бачили, що Бог з тим-то?», «Чи знаєте ви, як багато народу прийшло до церкви до того-то?», або: «Чи знаєте ви, що в молитві той-то зцілив паралізованого?» і так далі.

Подібні коментарі неминуче будуть виникати завжди, проте велика проблема полягає в тому, що слуга стає задоволений ними і дає місце лестощам, як ніби все виходить від нього, а не від Слова і Імені Господа Ісуса.

Є ті, хто бажає честі від Бога, навіть щоб показати іншим, що у них є покликання. Хто також отримав помазання, щоб проповідувати. Хіба це не явна демонстрація особистого марнославства?

Необхідно розуміти, що зобов’язання Святого Духа полягає в тому, щоб шанувати Його Слово, а не проповідника, який шукає своєї честі, через проповідь Євангелія.

Звичайно, Добрий і Справедливий Бог прекрасно знає, як вшанувати слуг, які вірні, але це відбувається природньо, а не тому, що слуга шукає цього визнання, адже його нагорода — це душі, які він завойовує для Свого Господа.

Як слуга Божий може бажати честі своєму служінню більше, ніж честі імені свого Господа? Деякі більше піклуються про захист своєї власної справи, ніж справи Євангелія нашого Господа Ісуса, яке є силою Божою для спасіння всіх, хто вірить в Нього.

Людське серце зіпсоване, і сатана знає це. Він хитро провокує роботу, яка прославляє особисте ім’я і заслуги слуги.

Звичайно, євангелізація, яка приваблює натовпи — важлива, тому що вона сприяє поширенню Євангелія. Але саме в учнівстві народжуються спасенні і майбутні працівники Царства Божого.

Але виховання учнів вимагає часу, роботи і не помітне для оточуючих. Можливо, з цієї причини деякі з слуг не прикладають особливих зусиль, виконуючи вказівки Господа Ісуса, який сказав: