Давид – Був слугою диявола

Ми з товаришами уклали між нами та ним пакт на крові. Вони охрестили мене цапом. І це не просто кличка була. Цап символізує бафомета, самого сатану. Я вже відрощував бороду, щоб ззовні все більше походити на цапа. Я також ходив на цвинтар. У мене було багато пентаграм, перевернутих розп’ять. І я навіть купив собі череп. Мене познайомили із сатанинською біблією. Вона повністю спотворює 10 заповідей зі Слова Божого. Я хочу прочитати вам, про що йдеться в 10-ти заповідях у сатанинській біблії. Люби та ненавидь з однаковою силою. Люби себе понад усе. Пізнай себе, не використовуй ім’я сатани з неналежною метою. Поважай та захищай дітей та тварин. Тільки подивіться, адже це брехня чистої води. Насправді я ненавидів дітей. Я не любив ні дітей, ні тварин. Я не проводив ритуали з дітьми, але не любив ні тварин, ні дітей.

Я підкорявся їхнім сатанинським правилам. Я планував створити вівтар для сатани. Планував збудувати храм для сатани. Я купував золоті чаші, щоб збудувати цей храм у моєму місті.

– Будівництво цього храму було би проявом зневаги до Бога?

Так, я хулив і злословив Бога все більше і більше. Робив все, що було неправильно, щоб розчарувати Бога. Незважаючи на те, що я народився у віруючій сім’ї, мої батьки були віруючими. Вони дали мені біблійне ім’я – Давид, цар Ізраїля. І навіть так, ігноруючи все, я служив дияволу. Ось тоді я й помилився. Бо насправді диявол дуже жорстокий і мерзенний. Він завжди дає однією рукою та забирає іншою.

Тоді в моєму житті почалися проблеми. Зі мною траплялися лише нещастя. У мене було безсоння, приступи тривоги, депресія. Я бачив примар і чув голоси. Як каже прислів’я: “Я їв хліб, який замісив диявол”.

На той час моя депресія була дуже сильною. І тоді я спробував накласти на себе руки. Я пив отруту для щурів. Я спробував розкрити собі вени. Я більше не міг виносити це життя. Тоді я подумав, якщо я зараз накладу на себе руки, тоді все це закінчиться. Я пішов на кухню, взяв ножа і приставив його до горла. Але я не зміг. Хоч я і був на межі, я просто хотів померти. Я хотів накласти на себе руки.

Один мій друг, можна сказати, справжній друг… Насправді, він ніколи не лишав мене. Він ніколи не переставав боротись за мене. Але я чинив опір його проханню піти до церкви. І все-таки він не здавався. І одного разу я був вдома, і в мене з’явилось таке сильне бажання піти до церкви. Я пішов. Я точно пам’ятаю, як туди прийшов з довгим волоссям. Як на цій фотографії. З довгою бородою, із сережкою у вусі. Але ніхто не засуджував мене за мій зовнішній вигляд.

Я ніколи не мав справи зі Словом Божим. Але вірш, який мене зворушив на служінні, був цей. Євангеліє від Матвія 11:28: “Прийдіть до мене всі стомлені та обтяжені, і Я дам вам спокій”. І коли я почув цей вірш, я відчув любов Христа до мене. Він сказав: “Прийдіть до Мене”, і я пішов до Нього. Я не чекав, поки Він прийде до мене. І після цього я сказав: “Мій Бог, я хочу тебе”.

Пастор підійшов до мене, поговорив зі мною, допоміг мені. Він запитав, чи я люблю читати. Я сказав, що люблю. Тоді він подарував мені книгу під назвою “Як перемагати свої духовні битви”. Коли я читав цю книгу, голос диявола почав зникати з мого розуму. І коли я закінчив читати книгу, пастор підійшов до мене і сказав: Давиде, перший крок, який ти маєш зробити зараз, це хреститися.

І Бог показав мені мій гріх: відмовитись від усього, що пов’язано зі злом. Я позбувся всього, що в мене було: перевернуте розп’яття, пентаграми, череп. Я все знищив, викинув усе. Я сказав: досить, я більше не хочу цього. І розпочався період звільнення. Я почав відвідувати служіння за звільнення по п’ятницям, не пропускав жодного. Я вирішив у своєму серці, я повністю віддамся Господу. Я домовився з пастором про день і час хрещення, і я пішов і охрестився.

Найважливішим рішенням у моєму житті було повністю віддатись Богові. І після цього водного хрещення я зрозумів, що найголовніше – це хрещення Святим Духом. Як я міг служити Богу, не маючи Його духа? Адже коли я служив дяволові, у мене був його дух всередині мене.

І в цей час розпочалась подія віри – Святий Вогонь зі Святої Землі. Тоді я наважився, я піднявся на вівтар, я приніс свою жертву, не тільки матеріальну жертву… А й сказав Богові: Усе, що Ти просив у мене. Я піднявся на вівтар із впевненістю, що Він дасть мені Святого Духа. Тому що я просив Святого Духа, щоб служити Богу, не для себе, аби виконувати свою волю. Але сталося щось дивне. У тому ж місці, де я збирався будувати храм люциферу, я отримав Святого Духа. Це було тоді, коли я позбувся усього цього бруду всередині себе. Це було тоді, коли я змив весь цей бруд. Святий Дух наповнив мене в той самий момент. Це було так чудово. Тому що в той момент я відчув такий глибокий мир в собі, і найголовніше, таку величезну радість у моїй душі. І Бог сказав, що я його син, що я вибраний Ним. Як Бог міг любити таку людину, як я? Як Він може так сильно любити мене?

Усе, що диявол казав мені робити, щоб я щось отримав, що він давав мені, не йде в жодне порівняння з тим, що Бог робить у моєму житті сьогодні. Бог благословив мене сім’єю. І до речі, для того, хто не любив дітей в минулому, Бог подарував мені сина. Бог дає мені радість. Бог дає мені мир. Сьогодні я кладу голову на подушку і сплю спокійно. Сьогодні роблю все для слави мого Господа, мого Бога, котрий обрав мене і дав нове народження. Раніше я дотримувався заповідей сатани. Сьогодні я дотримуюся заповідей Слова Божого.