До кінця

Наша подорож на гору Синай була чудовим досвідом, величезним привілеєм було знаходитися там, клопотати за людей, за церкву… Серед кількох речей, які приходили мені в голову, я згадав Мойсея і уривок, в якому йдеться:

«А Мойсей був віку ста й двадцяти літ, коли він помер, та не затемнилось око його, і вологість його не зменшилась.» (Второзаконня 34:7)

З духовної точки зору Мойсей зберігав добрі очі, до самого кінця він не дозволяв собі втрачати свій фокус або готовність служити Богу.

Він завжди орієнтувався на душі, ставив себе на місце людей, жив безкорисливо, відчував їхній біль, робив все, щоб привести їх у Землю Обітовану.

Навіть у важкі часи, коли його брати говорили про нього за його спиною, навіть так Мойсей зберіг добрі очі, чисте серце, молився за них і зберіг свою віру.

Коли я бачу, як деякі йдуть, здаються, оскверняються, стає ясно, що вони не пішли за прикладом Мойсея, тому що в якийсь момент вони втратили фокус, подивилися на золото, почали «молитися за себе», відірвали очі від душ, впустили злобу, їх духовні очі стали тяжкі і без сили вони загинули.

Єпископ Альваро Ліма