Добра совість

«Маючи віру та добре сумління, яке дехто відкинув і відпав від віри.»
(1 Тимофію 1:19)

Той, хто хоче встояти у вірі, повинен зберігати чисту совість. Для цього необхідно пожертвувати імпульсами, пристрастями та інтересами, які не мають нічого спільного з Богом. Помилка породжує нечисту совість. Нечиста совість породжує звинувачення. Звинувачення породжують сумніви. Сумніви нейтралізують віру. У цьому випадку крушіння корабля лише питання часу.

Той, хто приймає рішення відмовитися від того, що викликає нечисту совість, сповнений впевненості. Він діє відразу ж.

Чиста совість приносить мир.

Спокій душевного спасіння. Чиста совість гарантує мир, що перевершує будь-яке розуміння.

Спокій, який дозволяє нам спокійно спати.

Мир, який допомагає нам долати пустелі та шторми.

Важливо підтримувати цей мир, як це робив апостол Павло:

«І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.»
(Дії Апостолів 24:16)

Джерело: Єпископ Маседо