Дзеркало марнославства

Добрий день, донна Кристіана!

Ваші роздуми минулого понеділка нагадали те, що Бог мені відкрив, коли я розмірковувала над Книгою Вихід.

Бог сказав Мойсеєві, щоб жінки просили у своїх сусідок-єгиптянок срібні та золоті прикраси й одяг, тому що Бог не дозволив Своєму народу покинути Єгипет з порожніми руками. Так і сталося, Його народ покинув Єгипет з великим багатством.

Однак це багатство призначалося для служіння Богу, а не собі.

“А Господь промовляв до Мойсея, говорячи: Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене. А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь, і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і козина вовна, і шкурки баранячі, начервоно пофарбовані, і шкурки тахашеві, і дерево акацій, олива на освітлення, пахощі до оливи намащення, і пахощі для кадила, каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника. І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них.”
(Вихід 25:1-8)

Серед цих добровільних приношень були бронзові дзеркала, які подарували жінки, які служили при вході скинії заповіту. (Вихід 38:8)

Цікаво, що ці дзеркала, які колись були предметом марнославства, тепер будуть використовуватися в якості очищаючого посуду – мідної умивальниці, в якій первосвященик і священики омивають руки і ноги перед принесенням жертв Богу.

Але не всі жінки пожертвували свої дзеркала. В Біблії особливо згадується, що жінки, які служили при вході скинії заповіту, пожертвували свої дзеркала, тому що їм було важливо те, як вони представляли себе Богу, а не те, як вони представлялися оточуючим їх людям.

Тоді ми можемо зробити висновок, що пихата (марнославна) жінка служить не Богові, а собі. Занадто велика турбота про зовнішність заважає служінню Богу, тому що замість того, щоб служити Богу і людям (омити ноги, як це зробив Господь Ісус), вони дивляться на себе в дзеркало.

Коли Біблія говорить про красу деяких жінок, таких як Сарра, Ревека, Естер, Авигея і багатьох інших, це відноситься не тільки до фізичної краси, але в цілому до характеристик цих жінок.

Сарра була гостинною, милосердною і називала Авраама своїм паном (покірність).

Ревека була служницею (вона послужила тому, хто прийшов з далекого краю, його слугам і так само верблюдам), скромною і стриманою (вона прикрилася, коли зустріла Ісаака).

Естер була скромною (прислухаючись до порад свого дядька і глави євнухів) і служницею, яка ризикувала власним життям, щоб врятувати націю.

Авигея була скромною, розумною, розуміючою, працьовитою, служницею, мудрою, сміливою і заспокійливою.

Коли в Біблії згадуються ці жінки, там ані слова, чи були вони худими, повними, високими або низькими, але завжди підкреслюються якості, пов’язані з їхнім характером.

Дякую за ваші роздуми, я жодного не пропускаю!