«Перша спроба була, коли мені було 17. Я просто шукала спокою, якого ніколи не мала. У мене не було бажання жити, і я думала, що мене ніхто не любить. Я відчувала порожнечу та була сповнена страхів і комплексів.»
Габріела, 28 років, мала життя, позначене травмами з дитинства. Ще дуже юною вона пережила сімейні конфлікти, які призвели до розлучення її батьків. Невдовзі після цього вона стала жертвою жорстокого поводження: «Коли мені було 7 років, мене ображали мій сусід та його син».
Охоплена болем, спричиненим образами, Габріела почала звинувачувати себе, а також свою матір у тому, що з нею відбувається. Під час розмови з подругою вона отримала пораду, яка ще більше посилила її страждання: займатися самоушкодженням. З 14 до 19 років Габріела різала себе, і проблему виявили в школі. Її матері порадили госпіталізувати її, щоб вона могла отримати психіатричне лікування, але вона вирішила не звертатися за допомогою. Потім Габріела звернулася до психіатра, і їй призначили ліки.
«Кілька днів я була задоволена ліками. Однак вони повністю виводили мене з рівноваги», – каже вона.
Відсутність виходу для внутрішнього болю призвело до того, що в дівчини розвивалися суїцидальні думки. Сім разів вона намагалася покінчити життя самогубством.
«Перша спроба була, коли мені було 17. Я просто шукала спокою, якого ніколи не мала. У мене не було бажання жити, і я думала, що мене ніхто не любить. Я відчувала порожнечу та була сповнена страхів і комплексів», – каже вона.
ПЕРЕТВОРЕННЯ
Вісім років тому Габріела дізналася про Центр Допомоги через лист із Проєкту Help — ініціативи Молодіжної організації Сила Молодих, спрямованої на допомогу людям, які стикаються з проблемами психічного здоров’я, такими як тривожність, панічні атаки, самопошкодження, депресія та насильство.
Вона прийшла до Центру Допомоги, – і з того моменту все змінилося.
Як говорить дівчина: «Зараз у мене є спокій, я більше не відчуваю ненависті до мами й не маю комплексів. Я в злагоді з собою».
Залишити коментар