“Не було взаємопорозуміння в сім’ї, були скандали, сварки…”

До того як прийти в Храм Духа Святого, моє життя було зруйноване.

У мене не було взаємопорозуміння в сім’ї, були скандали, сварки.

Ми часто не знаходили спільну мову в моїй сім’ї. 

Добрий день. Мене звати Ірина. Я із Харкова. До того як прийти в Храм Духа Святого, моє життя було зруйноване. У мене не було взаємопорозуміння в сім’ї, були скандали, сварки. Ми часто не знаходили спільну мову в моїй сім’ї. Я дуже тяжко працювала. У нас були борги, кредити. Ми жили від зарплати до зарплати. І нам ніколи не вистачало цих грошів. Але одного разу я звернулася до Бога і попросила у Нього допомоги. Я хотіла змінити свою сім’ю, змінити своє ставлення до Бога, і хотіла, щоб Він мене направляв. І одного разу мене моя подружка запросила у церкву. Але церква була за 450 км від нашого міста. Я посміялася і сказала: “Ти що, це дуже далеко”. Але вона купила білет і сказала: “Ми їдемо”. І ми поїхали.

Коли я переступила поріг церкви, я почула з вівтаря дуже хороше направлення. Що найперше потрібно змінитися всередині себе, для того щоб змінити свою сім’ю, змінити своє життя. Я почала прислухатися до цього, почала шукати в собі те, що мені заважає. Я молилася, просила в Бога направлення, і Він мені відкривав. Бо раніше я жила в депресії, я хотіла командувати у своїй сім’ї, не приймала нічиїх рішень, тільки свої. Я почала аналізувати своє життя, як я відношусь до своєї сім’ї, до чоловіка, до дітей, і я почала змінюватися. Моя сім’я побачила, що я змінююсь, моя поведінка змінилась, моє відношення до них. Я почала слухати їх, і потихеньку-потихеньку я почала змінюватися.

Одного разу моя старша донька сказала: “Мама, я бачу, що ти змінюєшся, і я хочу сходити в ту церкву, куди ти зараз ходиш, послухати, про що розповідають на цьому служінні.” Вона пішла зі мною, їй дуже сподобалось, і на першому служінні вона отримала зцілення. Коли вона приїхала додому, вона всім розповідала, що тут не вчать нічому поганому, а навпаки, вчать того, щоб ми самі боролися за свої зміни в першу чергу.

Мій чоловік ходить в церкву. Моя молодша донька ходить в церкву. Вона вже шість років зі мною в церкві, починала з дитячого служіння. А тепер вона ходить на молодіжне служіння. Вона вже прийняла водне хрещення.

Хочу сказати, що мій чоловік, коли я почала ходити, був дуже проти того, що я ходжу. Ну, як проти… Він говорив, ходи сама, а нас не чіпай. Я молилась, використовувала масло, яке давали нам на вівтарі. Потроху він почав ходити. Він ходив, але говорив, що ходить тільки заради мене. Але мені хотілося, щоб він ходив не заради мене. Була така ситуація у моєму житті. Я хворіла, і він ходив сам. Я була дуже здивована цьому. Він прийняв водне хрещення, і зараз він разом зі мною на служінні. Бог змінює його, тому що раніше ми дуже часто сварилися, ми не розуміли один одного, не знаходили спільної мови. А зараз ми сідаємо, розмовляємо. У нас зовсім інші відносини в сім’ї. Бог відповідає, відповідає на наші молитви, відповідає на наші прохання. Тому що я приймала багато намірів віри і за свою сім’ю. Коли пастор говорив, що потрібно молитись, я молилась. Коли сказали, що потрібно укласти заповіт з Богом, я уклала.  І Бог вірний. Він ще жодного разу нас не залишив. Ми не мали потреби ні в чому. І я дуже рада, що моя сім’я на даний момент ходить зі мною у церкву, вони моляться, вони тримають піст. Ми також разом молимося вдома.

Моя старша донька зараз за кордоном, і вона довгий час не мала діток. Ми молилися, я їздила до неї, помазала її, помазала її дім. І Слава Богу, вона зараз чекає на дитину. І одного разу вона мені сказала: “Мама, я так хочу, щоб твоя церква була тут, у нашій країні.” Я їй сказала, доця, якщо ти молитимешся до Бога, якщо ти проситимеш, і це для того, щоб спасати душі, то Він благословить. І так і вийшло. Відкрили церкву там, де вона зараз. І в мене була можливість туди поїхати, служити Богові, і, слава Богу.

Досить довгий час я не могла зрозуміти, чому Господь не дає мені Духа Святого. Я ходжу  до церкви, я молюся, тримаю піст. Але я не можу отримати Духа Святого. І Бог мені відкрив, що в мене є непрощення. Я не могла простити одну людину. І мені було дуже важко це зробити, але для того щоб Бог направляв, для того щоб Він дав Свого Духа Святого, я повинна виконати те, що Він мені сказав. Необхідно було простити. Я простила цю людину, і в той піст, який був 21 день, я шукала Бога, просила в Нього це благословіння, наповниться цією силою, і Бог дав мені хрещення Святим Духом. І після того моє життя повністю змінилось.

Бог дає мені сили, дає направлення, дає мудрість, щоб бути хорошою дружиною, мамою. Що не криком можна все вирішити, а сісти, поговорити, попросити пробачення у тих людей, яких ти образив. Слава Богу, Бог підняв мене, і я зараз служитель церкви Храм Духа Святого. Я спасаю душі. Бог дає мені цю силу, і я дуже вдячна Йому за це. Це дуже того варте, спасати не тільки свою сім’ю, не тільки своїх рідних, а й спасати душі інших людей, які, особливо зараз страждають, вони не знають, що робити, і я вірю, що скоро вся моя сім’я буде в домі Божому, тому що Бог сказав, що спасешся ти і весь рід твій. І я дуже дякую Богові за цю можливість бути в Його Домі, служити Йому і спасати душі.