Радість Давида

Минулої п’ятниці на служінні ми розмірковували про радість Давида від того, що принесли ковчег до Єрусалиму. Він був настільки щасливий, що не заперечував, щоб танцювати перед підданими, на превеликий сором для Мелхоли, його дружини. Але що стосується неї, ми напишемо інший пост…

У глибині душі Давид завжди хотів служити Богові. Я уявляю, як Давид у дитинстві любив слухати історії, про які йому розповідали, коли в Ізраїлі була скинія, і як левити працювали в ній вдень і вночі. А оскільки він не був сином левита, він лише мріяв про таку привілейовану функцію — жити, щоб служити Богові.

Він не знав, що Бог бачить серця, і коли Він побачив його серце, Він побачив його справжнім левитом, хоча й не по крові. У той час як самі левити не мобілізувалися, щоб повернутися до звичаїв скинії, Давид наполягав, що це перше, що потрібно зробити, як тільки він став царем. Він підкорив Єрусалим, потім переніс Ковчег Завіту на належне йому місце.

Тоді Давид збудував скинію прямо перед своїм палацом, щоб не тільки милуватися нею кожен день, але й бути поруч із нею, відчувати себе її частиною, як він говорить у 83-му псалмі:

«Які любі оселі Твої, Господи Саваоте! Затужена та омліває душа моя за подвір’ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого! І пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій! Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе! Села. Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе, ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення! Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні. Господи, Боже Саваоте, послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села. Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця! Ліпший бо день на подвір’ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!»

Бажанням Давида було служити Богові, тому він був обраним царем Ізраїлю. І тому він не був ні пророком, ні левитом, ні священиком, який був натхненний побудувати ДІМ Господа.

Першою характеристикою тих, хто має серце, подібне до серця Божого, це: служити Йому всі дні свого життя. Надзвичайно духовна характеристика, яку бачить тільки Сам Бог, і тому Він обирає і дає Свого Духа.

Ось чому багато людей не отримують Його Духа.

Для чого вони хочуть? Якщо Він прийшов, щоб ми могли служити Богові як левити?

Крістіане Кардозо