Самолюбивий!

“Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в’язниці не вкинули.”
(Від Матвія 5:25)

У цьому вірші наш Господь наказує примиритися ШВИДКО, поки людина поруч («доки з ним на дорозі ще ти»). Віддати «судді, прислужникові та до в’язниці» показує наскільки серйозно, коли людина таїть образу.

Але чому тоді багато хто, навіть усвідомлюючи, що самолюбство дуже шкідливо і для тіла, і для душі, продовжують бути в омані?

Ті, хто не прощають, «самолюбиві», бо не хочуть відмовлятися від своїх аргументів. Ця людина вважає, що важливіше ненавидіти і плекати рани від образ важливіше, ніж прощати.

У глибині душі кожен, хто знає Слово Боже і таїть на когось образу, ставить свої права та думки вище за Божі.

Тому Господь Ісус сказав, що прощення від Бога залежить від того, як ми прощаємо інших. Це єдиний спосіб для людини позбутися впертості і перестати лестити своїм виправданням ненависті.