Страждаючі

«А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим…»
(2 Тимофію 2:24)

Якщо Господь співчутливий, то Його слуги повинні бути такими. Мойсей страждав через заколотників і непослуху народу Ізраїлю. Єремія страждав, коли побачив спустошене царство Іудейське і винищення його народу. В печалі і смутку він вигукнув:

«Ой, коли б голова моя стала водою, а око мої за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!»
(Єремія 8:23)

Апостоли страждали через Євангеліє і ім’я Господа Ісуса. Павло сказав в посланні до Галатів (4:19), що він трудився, поки не відобразиться в них Христос.

Справжні слуги Господа Ісуса страждають за тих, хто гине, за кривду, заподіяну в цьому світі, і навіть за гоніння і зради тих, хто називає себе їхніми друзями. Однак ніщо не збиває їх з пантелику, навпаки, вони завжди залишаються вірними своєму Господу.

Божі слуги не дбають про захист своєї честі, але радіють тому, що вони гідні постраждати за Ім’я Того, Хто покликав їх до Свого служіння. Немає жодного слуги Всевишнього, який не постраждав би в цьому світі. Як сказав Павло:

«Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!»
(До Галатів 6:17)

Єпископ Домінгос Сікейра

  • Глухий кут

Глухий кут

Коли Ізраїльський народ вийшов з Єгипту, він залишив...
- Єпископ Едір Маседо

  • Віра в Слово

Віра в Слово

Цей текст доводить, що свідчення...
- Єпископ Едір Маседо