Важливість покладання рук

Класти руки на когось – біблійна дія. Доказом важливості є те, що Бог створив світ лише через Слово, але коли справа дійшла до Його чудового творіння, Він створив його руками, тобто Всевишній поклав руки на людину.

Так само сталося і в служінні Господа Ісуса, Який творив Своїми руками численні чудеса (Від Марка 1:41; 6:5; 8:23; Від Луки 4:40; 13:13).

Син Божий також благословив дітей, поклавши на них руки (Від Марка 10:16).

Це настільки важливо, що Він залишив Своїм слугам пряму вказівку:

«(…) кластимуть руки на хворих, і добре їм буде»
(Від Марка 16:18).

Ми також бачимо в Писанні, що коли на когось сходила рука Господня, відбувалося щось надзвичайне (3 Царств 18:46; 3:22; 37:1; 40:1), тому що так передається благословення.

У нас є багато прикладів, які показують, що Царство Боже приходить, коли помазані руки покладають на голову людини.

Розглянемо деякі випадки:

1. Яків благословив Єфрема та Манасію, поклавши їм руки на голови (Буття 48:14–19).

2. Коли помазаник Божий піднімає руки над натовпом, це має ту саму вагу, що й покладання рук:

«І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускались, то перемагав Амалик»
(Вихід 17:11).

«І підняв Аарон свої руки до народу, та й поблагословив його»
(Левит 9:22).

3. Завоювання Землі Обітованої та затвердження Ізраїлю як нації також відбулося через покладання рук, яке Ісус Навин отримав від Мойсея. У молитві Мойсей просив Господа підняти людину, яку очолить Ізраїль. Бог відповів йому, наказавши передати владу його наступнику через покладання рук:

«(…) Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього (…)»
(Числа 27:15-20).

4. У Самарії Петро та Іван (Дії 8:17) та в Ефесі Павло (Дії 19:6) поклали руки на людей, щоб вони були хрещені Святим Духом.

5. Служіння в Ранній Церкві зростало, Діло Боже поширювалося.

«Їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них»
(Дії 6:6).

6. Варнава та Павло розділилися і почали розповсюджувати Євангеліє по всьому світу.

«Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили»
(Дії 13:3).

7. Також через покладання рук у Тимофія прокинувся дар служіння Богові (1 Тимофія 4:14).

Покладання рук пов’язує Того, Хто дає, з творінням, Благословляючого з нужденним, як це зробив колись Всемогутній Бог, поклавши руки на Адама та Єву. Через цю дію, яка здається простою, але надзвичайно духовною, передається влада і сила. Йому наслідує навіть сатана в багатьох чаклунських ритуалах.

Не дивлячись на те, що покладання рук зумовлено Богом, важливо бути обережним, щоб не робити нерозумних дій і не завдати шкоди Служінню Божому.

«Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!»
(1 Тимофію 5:22)

Тому що керівництво Церкви має стежити, щоб жодна непідготовлена людина не отримала відповідальності раніше і не запишалася.

«Не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд»
(1 Тимофію 3:6).

Джерело: Єпископ Маседо