Вони не поклонилися

“Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій. А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас. У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.”
(2 до Коринтян 4:6-8)

Коли я бачу або чую людей, які одного разу користувалися перевагами відкритої ВІРИ і, з якоїсь нерозумної або абсурдної причини стали вважати себе “скривдженими” і через це ослабли у своїй вірі, я розумію, що вони знехтували скарбом, відкритим їм Духом Віри. Вони зневажали, нехтували або ігнорували те, що дав їм Всевишній.

Я вважаю, що якби вони жили в дні апостолів, коли деякі християни “…а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння; а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці. Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.” (До Євреїв 11:35-38), вони стали б ганьбою для Господа Ісуса на Землі.

Ті люди були перевірені і схвалені, тому що зберігали скарб віри у собі. Вони несли в своїх тілах (глиняних сосудах) Світло пізнання Слави Божої (Віри).

“Тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.” (Послання до Євреїв 11:16)

Фактично, коли християнин не хрещений Духом Святим, він не може бачити Світло Пізнання Слави Божої, або розрізняти, що він несе у своєму нещасному глиняному сосуді. Його брудні очі бачать тільки його брудний маленький світ.

Тим часом ті, хто заплатив правильну ціну за своє спасіння, продовжують “…у всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з’явилося в нашому тілі й життя Ісусове. Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з’явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.” (2 до Коринтян 4:8-11)