У Авраама було все: земля, родичі і будинок його батька. Однак він ще сам не був батьком.

Я можу уявити собі голос всередині Авраама, якого ніхто не міг чути, тільки він і Бог, який свідчить про те, що йому не вистачає дитини. Я сумніваюся, що він жив, скаржачись, нарікаючи кому-небудь! Але, звичайно, в певні моменти голос обурення волав: «Чому я невдаха ?!»

« І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.» (Книга Буття 12: 1,2)

Бог почув цей голос в Авраамi і говорив з ним. Авраам приєднався до цього голосу і залишив все позаду. Уже в кінці свого життя він послухав цей голос. Ось чому Авраам зустрів рясну старість, з усіма обітницями, які Бог обіцяв виконати в його житті.

Коли у людини є віра Авраама і в його житті є щось безплідне, хоча ніхто не знає, всередині нього є голос, крик душі, який ніхто не чує або не розуміє. І коли Бог говорить, ця людина залишає все позаду, нікого не слухає і йде, приєднується до голосу Вівтаря до кінця!

Як знайти віру Авраама і прийняти безплідну життя?
Як знайти віру Авраама, і не повстати проти ураження?
Як ми можемо мати віру Авраама і бути об’єднаними з голосами сумніву, страху, нерішучості, злоби?
Як знайти віру Авраама і не вийти з цього місця?

З яким голосом ви об’єднані?

Джерело: Єпископ Маседо