Здорова особистість чи індивідуаліст: зрозумійте різницю у стосунках

Ви — здорова особистість у стосунках чи індивідуаліст, який руйнує відносини? Розуміння цієї різниці — секрет міцного та щасливого шлюбу.

Ця, здавалося б, проста тема, показує, що заважає багатьом мати справжнє кохання.

Пара як два індивіди: різні, але здатні пристосовуватися

Кожна пара складається з двох індивідів (особистостей) — і це не погано. У них різні історії, смаки та способи життя. Секрет у тому, щоб навчитися справлятися з цими відмінностями та адаптуватися (пристосовуватися) до них.

Не існує пари, яка була б 100% сумісною. Навіть у дітей, які несуть нашу ДНК, є відмінності. Тому проблема не у відмінностях, а в тому, що немає бажання чи здатності адаптуватися.

Порада для тих, хто не одружений: Перед шлюбом оцініть, чи зможете ви адаптуватися до відмінностей. Деякі речі можна обговорювати та знаходити компроміси. Інші — ні. Якщо один хоче дітей, а інший — ні, хтось мусить поступитися, інакше шлюб перетвориться на постійні претензії.

Пара як два індивіди: разом, але на відстані

Проблема починається тоді, коли один або обоє є індивідуалістами.

Індивідуаліст не хоче адаптуватися. Він хоче, щоб інша людина вписувалася в його життя, як аксесуар. Такі люди використовують фрази на кшталт: «Хто хоче бути зі мною, приймайте мене таким, який я є». Але такий менталітет небезпечний. Ті, хто любить його, хочуть, щоб він вдосконалювався. Індивідуаліст шукає лише похвалу, а не справжні зміни.

Важливо пам’ятати, що без готовності до змін шлюб не витримає.

Кохання — це пристосовуватися, а не знецінювати себе

Іноді в стосунках виникає ситуація, коли поведінка одного партнера може ображати іншого, навіть якщо для вас це здається нормальним через звички чи виховання. Важливо вчитися змінювати свій підхід, не втрачаючи своєї сутності, а лише коригуючи поведінку задля гармонії у парі.

Помилкою є намагатися перетворити іншого на себе. Коли ви хочете, щоб партнер поводився саме так, як ви, ви фактично його знецінюєте.

Практична порада: кохання — це навчитися пристосовуватися, а не вимагати, щоб інший був вашим відображенням.

Гармонія, а не одноманітність

Шлюб можна порівняти з оркестром: кожен інструмент має свій унікальний звук. Барабани окремо можуть здаватися шумними, але в гармонії з іншими вони створюють прекрасну музику. Так і в парі: відмінності, коли їх узгоджено, створюють справжню гармонію.

Бог не хоче, щоб партнери переставали бути індивідуальностями, але бажає, щоб вони використовували свої відмінності для формування «ми». Егоїстичні партнери йдуть поруч, але не змінюють одне одного, тоді як пара здорових індивідів рухається разом, узгоджуючи свій ритм.